Нас огортала солодкувата темрява. Тільки свічка, що повільно тліла під звуки музики, на столі, змушувала зеленуваті візерунки танцювати на стелі. Вони рухалися, наче у стрімкому потоці та переплеталися щосекунди у химерних, вигадливих формах.
Його шкіра була настільки гарячою, що можна було відчути, як вона парує. Здається, пахло потом. А ще цигарками, бо за цей вечір ми скурили майже дві пачки. Але все це на той момент не мало значення. Лише кінчики пальців та губи тріпотіли від бажання, а його серце виривалося з грудей. Моє, мабуть, також. Щонайменше, він вимірював мій пульс, поклавши теплу долоню на шию. Кілька секунд з затамованим подихом, і ось ми вже злилися у поцілунку, який тривав цілу вічність. Його м'ягкі губи пашіли бажанням та насолодою, він неймовірно мене хотів. Але у той самий час складалось враження, наче ми просто цілуватимемося так всю ніч. Без зупинок, бо ми не бачилися цілу вічність. І у той момент хотілось зачепити у пам'яті кожен дотик один одного, кожне ковзання руки. Назавжди. Ми розчинилися у почуттях, тіло наче перетворювалося на суцільну енергію, яка у вихорі зливалась у якийсь єдиний потік. Настільки цілісний і доповнений, що його складно описати словами. Уявіть собі подвійну вібрацію, що резонує і накриває з головою, але замість того, аби пручатися, ти піддаєшся їй і пливеш за течеєю. Без остраху і сумніві. Ми не могли наситися, бо знали, що зовсім скоро ця ніч закінчиться і невідомо, коли ми побачимося наступного разу. І чи побачимося взагалі. Хотілося ще, й ще, й ще, допоки були сили і допоки ставало повітря в легенях. І коли ми нарешті вирішили зупинитися у цьому пориві невизначеного і загубленого часу, то нова міцна хвиля цього невідомого океану вдарила по нас. Немов дика тварина, вона виривалась, билась, кусалась і боролась з тим, щоб зникнути назавжди. Ми далі цілували один одного, але з невимовною агресією та болем. Це була квінтесенція любові та ненависті. Ми насолоджувалися і у той самий час ненавиділи за весь біль, що нанесли до сьогодні спеціально чи випадково. З горла пробивався ледь чутний рик, пальці ковзали по мокрій гарячі шкірі, а зуби міцно втискалися десь у районі шиї. Ми вібрували разом, горіли, згоряли, тонули і все це одночасно. А згори, як тільки я розплющувала очі, якісь невідомі вогники повільно кружляли, переливалися різними кольорами та опускались до його грудей, розчиняючись у пришвидшеному серцебитті. Щоразу, як тільки я його торкалась
Його шкіра була настільки гарячою, що можна було відчути, як вона парує. Здається, пахло потом. А ще цигарками, бо за цей вечір ми скурили майже дві пачки. Але все це на той момент не мало значення. Лише кінчики пальців та губи тріпотіли від бажання, а його серце виривалося з грудей. Моє, мабуть, також. Щонайменше, він вимірював мій пульс, поклавши теплу долоню на шию. Кілька секунд з затамованим подихом, і ось ми вже злилися у поцілунку, який тривав цілу вічність. Його м'ягкі губи пашіли бажанням та насолодою, він неймовірно мене хотів. Але у той самий час складалось враження, наче ми просто цілуватимемося так всю ніч. Без зупинок, бо ми не бачилися цілу вічність. І у той момент хотілось зачепити у пам'яті кожен дотик один одного, кожне ковзання руки. Назавжди. Ми розчинилися у почуттях, тіло наче перетворювалося на суцільну енергію, яка у вихорі зливалась у якийсь єдиний потік. Настільки цілісний і доповнений, що його складно описати словами. Уявіть собі подвійну вібрацію, що резонує і накриває з головою, але замість того, аби пручатися, ти піддаєшся їй і пливеш за течеєю. Без остраху і сумніві. Ми не могли наситися, бо знали, що зовсім скоро ця ніч закінчиться і невідомо, коли ми побачимося наступного разу. І чи побачимося взагалі. Хотілося ще, й ще, й ще, допоки були сили і допоки ставало повітря в легенях. І коли ми нарешті вирішили зупинитися у цьому пориві невизначеного і загубленого часу, то нова міцна хвиля цього невідомого океану вдарила по нас. Немов дика тварина, вона виривалась, билась, кусалась і боролась з тим, щоб зникнути назавжди. Ми далі цілували один одного, але з невимовною агресією та болем. Це була квінтесенція любові та ненависті. Ми насолоджувалися і у той самий час ненавиділи за весь біль, що нанесли до сьогодні спеціально чи випадково. З горла пробивався ледь чутний рик, пальці ковзали по мокрій гарячі шкірі, а зуби міцно втискалися десь у районі шиї. Ми вібрували разом, горіли, згоряли, тонули і все це одночасно. А згори, як тільки я розплющувала очі, якісь невідомі вогники повільно кружляли, переливалися різними кольорами та опускались до його грудей, розчиняючись у пришвидшеному серцебитті. Щоразу, як тільки я його торкалась
